ОДНО ДЫХАНЬЕ НА ДВОИХ
(18+)
Видит Бог, Мир жесток. И лишь любовь хранит ключи от рая. Ангелок Сел у ног, Всю ночь на лире страсти нам играя. В душе, где были вечные снега, Теперь цветут ромашками луга. Эту грусть Наизусть Я знаю. Ночь любви, увы, не вечна. Ну и пусть, Прикоснусь. Зачем ты так коварно безупречна? И жизнь великолепна и хрупка, Когда в моей руке твоя рука. Влюблены. Свет луны В кромешной тьме на небе серебрится. Словно сны, НеяснЫ, Хотим в блаженстве нежном раствориться. Лишиться этих сладостных объятий, Мне кажется страшнейшим из проклятий. Эхо слов - Для стихов. Я переполнен чувствами до края. Но суров Ход часов, Неотвратимо утро приближая. В тот миг, когда любовный стон затих, У нас одно дыханье на двоих.
2023-02-07 07:41:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395