Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе
Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе. Не зважати на ґвалт чванливої тьоті Моті. Не чинити суспільству опору без потреби, Реготати із жартів директора на роботі. Нам всім видали стильні, модні, блискучі кайдани, Та навчили з листочка співати хорали у хорі. Цілувати, немов ікони, блакитні екрани, З яких дивляться пики - усміхнені та бадьорі. Ми щомиті повинні бути надмірно щасливі - Як родина з реклами «домашнього» майонезу. Всі слова тепер наші улесливі та брехливі, Навіть посмішка стала чимось на кшталт протезу. Ми вже звикли, що спроби – марні, ідеї – хибні. Нам у душі вселили обтяжливий комплекс вини. Бо великій країні маленькі люди потрібні Лиш під час революції, виборів, чи війни.
2023-02-09 07:12:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1610
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477