На шторках, словно встарь, маки алели
На шторках, словно встарь, маки алели, Крутил февраль шальное фуэте. На полках «Государь» Макиавелли Соседствовал с романами Бронте. Ещё картину помню над кроватью: Пейзаж Моне - «Дорога среди скал». Застёжку, что мешала сняться платью, Которую в итоге разорвал. Нам ветер, как Шопен, играл ноктюрны, На знаменитых флейтах сточных труб. А ты снежинкой, чьи края ажурны, Послушно таяла, моих касаясь губ. А что стихи? От памяти ключи. Я вспоминаю, словно имя Бога всУе, Ту вьюгу заоконную в ночИ, И поцелуи, поцелуи, поцелуи…
06.02.2023
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8282