Между многих людей распорошены
Андрій Лаврик
Между многих людей распорошены Созерцанья, слова и мечты. Суждено даже малой горошине Дать земле золотые плоды. Что тут скажешь? За кем угонишься? Обожжешься, летя на свет. Если с места корнями тронешься, Станешь сам как перекати-цвет. Не прощайся с родной стороною, Ширь полей не влезает в зрачок. Только в жизни бывает порою, Что и почва плывёт из-под ног. А тогда хоть об лёд бейся рыбой, Хоть веди себя как истукан,- Вниз падёшь бездыханною глыбой, Как низвергнутый в бездну титан.
2023-01-23 12:49:46
1
0
Інші вірші поета
Звонишь в ночи 5 ВРЕДНЫХ СОВЕТОВ ХИМЕРЫ КОГДА СТАКАН НАПОЛОВИНУ ПУСТ
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4245