Между многих людей распорошены
Между многих людей распорошены Созерцанья, слова и мечты. Суждено даже малой горошине Дать земле золотые плоды. Что тут скажешь? За кем угонишься? Обожжешься, летя на свет. Если с места корнями тронешься, Станешь сам как перекати-цвет. Не прощайся с родной стороною, Ширь полей не влезает в зрачок. Только в жизни бывает порою, Что и почва плывёт из-под ног. А тогда хоть об лёд бейся рыбой, Хоть веди себя как истукан,- Вниз падёшь бездыханною глыбой, Как низвергнутый в бездну титан.
2023-01-23 12:49:46
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3223
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12979