И НИКТО НИКОГДА У МЕНЯ ТЕБЯ НЕ ОТНИМЕТ
И никто никогда у меня тебя не отнимет. Я твой образ храню – словно в храме святые иконы. Сердце азбукой Морзе всё время стучит твоё имя. И болтают всю ночь о тебе заоконные клёны. Без тебя я смотрел представление из-за кулис. Пока ты не сверкнула во тьме мне глазами-сапфирами. Без тебя я ничто, пустота, чистый скомканный лист. И ты пишешь меня колдовскими своими чернилами. Ликованье души никакою шкалой не измерить, Когда чёртики глаз вдруг сменяют насмешку на ласку. Людям необходимо во что-то прекрасное верить. И я верю в тебя - как в богиню, как в чудо, как в сказку. На судьбу мы пеняем. Сидим, выпиваем, да ждём. Ждём любви, или - Бог с ней - хотя бы уж зрелищ и хлеба. Хочешь, стану твоим тёплым летним июньским дождём? А ты - солнцем моим. И раскрасится радугой небо.
2023-01-19 09:20:42
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7744
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11837