Это нам откликнется истерикой
Андрій Лаврик
(18+)
Это нам откликнется истерикой, Это нам кошмарами аукнется. Потеряется, как будто пульт от телика, Не успеет в топках памяти обуглиться. У друзей карьера и наследники, Джип в кредит, любовницы, квартиры. Мы же в этом мире лишь посредники, Потерявшие в тумане ориентиры. В море чувств измучились скитаться, Притворясь хмельными Одиссеями. Час придёт – мечты заколосятся, Мы не зря слова - как зёрна - щедро сеяли. Срок настанет – всё у нас получится, Выйдем из сомнений, как из комы. Господи, не дай нам только ссУчиться, Позабывши кто и для чего мы.
2023-01-16 08:34:45
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Круто
Відповісти
2023-01-16 09:02:21
Подобається
Інші вірші поета
СТАРЫЙ КОРАБЛЬ AETERNA HISTORIA ДУСЬКА КАРМА
Інші поети
Une petite fourmi
@UneFourmiEcrivaine
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1239
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4914