ЕСТЬ ЛЮБОВЬ НАВЕК И ЛЮБОВЬ НА ЧАС
Андрій Лаврик
Есть любовь навек и любовь на час. Вновь оркестр чувств нам играет джаз. Не всегда легко отличить на глаз Бриллиант от качественной подделки. Мы по льду столетий бежим, скользя, Нам двоим и дня без любви нельзя. Страсть кипит, живьём нас сварить грозя. И сошли с ума на часах все стрелки. За окном большой, неуклюжий мир - Меж планет дрейфующий пассажир. Лабиринт из улиц, домов, квартир – Здесь душе так сложно не заблудиться. Мы летим, затерянные в веках. В колеснице снов - на семи ветрах. Во Вселенной чувств разожжём очаг. Человек без страсти – без крыльев птица.
2023-02-02 16:04:09
1
0
Інші вірші поета
КАРМА Ревуть воли, коли пустiють ясла 懐かしい (НАТСУКАШИ) Перед собой хочу быть честен
Інші поети
Masha
@_Mafo4ka_
Надин
@mindmap
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1503
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10604