Бесповоротно мир сошёл с ума!

Андрій Лаврик

Бесповоротно мир сошёл с ума! Что можем сделать? Только констатировать. Все страны – сумасшедшие дома - Мир рушится, а им бы лишь вальсировать. Июль свой пыл взвинтил под сорок пять, Вода - по курсу золота в ларёчках. И Бог, кажись, решился нас карать: Запечь в телесных тюрьмах-одиночках. Здесь каждый выжат, точно курага, И до изнеможенья обезвожен, А солнце ржёт, как старая карга, И пыльный воздух жаждой потревожен. Наутро разметёт по автострадам Обрывки запоздалых новостей. Напрасно нас пугали жарким адом, У нас тут лето точно потеплей.

26.01.2023

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Євгеній Назаренко

Непоганий вірш. Є цікаві метафори і порівняння, але є і штампи. В цілому непогана робота

Відповісти

26.01.2023, 16:11

Подобається

Інші вірші поета

Я, казалось, зарёкся WELTSCHMERZ Переосмыслив мир по-своему Трамвайными путями

Інші поети

rosbyta_chasha

@rosbyta_chasha

Tota .

@To_ta

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9597

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3928