БУТОНЬЕРКА
Жизнь – как костюм, пошитый без примерки - Обычно грош цена такой вещице. Наши мечты – подобье бутоньерки - Мёртвый цветок на лацкане в петлице. И смотрится смешно и неприродно, - Словно горгера на музейном стенде. А главное – до жути старомодно, Ведь грёзы устарели и не в тренде. Нужна нам шапка, а не котелок. Спортивки не меняют на хламиду. Ты спичкою черкни о коробок - Иллюзиям устроим панихиду. В наряде-ветоши, ничтожней всех невежд, Не помышляя о последнем шансе, «Я жгу остатки праздничных одежд»,- Как у Высоцкого в известном всем романсе.
2023-02-04 15:38:36
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4995
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8370