Надихай! Або ж мені не треба
Рада
У моїх суглобах біль і злоба, У моїх суглобах приємна втома. Я злегка пригнічений тимчасовий жрець, Я - заклопотаний майбутній мрець. Я право славлю і живу, Я тягну кляму і речу, Бо в твоїх думках витає спрага До життя, до щастя, до джерельної води. Я - не ти. У мені кипить приторна брага – І душа сп'яніла, і моя хода. Я вірю, бачу, чую та не знаю що. Спрямуй мене, інакше я згублюся. Надихай! Або вже не керуй. Надихай! Або ж забудь про мене. Надихай! Або ж мені не треба...
2020-01-11 13:21:23
5
0
Інші вірші поета
Чайної ложки не приберу з філіжанки Гитана Ти моя кавова гуща Невдача
Інші поети
H O P E
@hopeless382
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
prabhat
@prabhat
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185