Забуття
Розвій мою душу за вітром, І думки над дубами розвій, Може, десь, над зірками і миром, Розхлюпочеться наш прибій... Попали в моїй пам'яті листя, Де писались рожеві вірші, Забери всі пісні, як годиться, Потопи, що були, листи, Потрощи мої сльози і сміхи, Перебий мені день і ніч, Де фігурки й узвари, як ліки, Де словами й очима навстріч, Знищи так, щоб ніколи й нікому І назавжди піди, де прибій, І розвій мою пам'ять додолу, І мене над дубами розвій...
2021-12-14 11:09:53
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4913
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12415