Забуття
Владислава Тріус
Розвій мою душу за вітром, І думки над дубами розвій, Може, десь, над зірками і миром, Розхлюпочеться наш прибій... Попали в моїй пам'яті листя, Де писались рожеві вірші, Забери всі пісні, як годиться, Потопи, що були, листи, Потрощи мої сльози і сміхи, Перебий мені день і ніч, Де фігурки й узвари, як ліки, Де словами й очима навстріч, Знищи так, щоб ніколи й нікому І назавжди піди, де прибій, І розвій мою пам'ять додолу, І мене над дубами розвій...
2021-12-14 11:09:53
3
0
Інші вірші поета
Сварка Твої "Мурки" Чай Твоє сонце
Інші поети
Renad Repors
@renad_repors
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1513
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1329