Він був колючий, вона була ніжна...
Він був колючий, вона була ніжна. Йому б у гори, а їй до підніжжя. Вона все тонула, а він все згорав Її кликали зорі, а він спав. Його запах – весна, її запах – мінорний, Її колір червоний, а його – чорний. Він був би початок, вона була б край, Якби не зелений чай. Якби ніхто не вигадав ще книжок, Не було серіалів і казок, Якби не розмови, якби не минуле й коти, «Вона» була б я, а «він» був би ти. Але він був колючий, вона була ніжна, Він дістався до гір, а вона – до підніжжя, Їй муркочуть коти, його затишок – чай, Для когось – то Пекло, для когось – то Рай.
2021-03-08 22:56:36
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2780
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361