Криза
І що не вірш, то марно, Що не малюнок, то дарма. І кожний день - лиш хмарно, Творчість їсть пітьма. Здається я стараюсь, І вірю, що є цьому сенс. Але як завжди сподіваюсь, І знову вірю в сумнівний процес. Та й взагалі навіщо? Для кого я пишу? Якщо й писатиму тут вічно, Для кого це лишу?
2020-04-04 18:34:47
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олексій Коваль
Дуже гарний і зворушливий вірш!!💘 Аж плакати хочеться 😭 , ці почуття я розумію їх 😭
Відповісти
2024-08-19 08:26:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1960
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2265