La rose
Tout le monde rit, se moque de moi, Toi ça pour qui, tout ça pourquoi ? Rien à faire de ceux qui disent ça, Ils peuvent chercher j'répondrai pas. Qu'ils continuent leurs commentaires, À double sens, sans jamais s'taire La plus belle chose que l'on m'ait dit, M'a blessée autant que réjouie : "T'es aussi belle qu'une rose fanée, Qu'on a oublié d'arroser'' J'ai beau chercher, je n'comprends pas, Que voulait-on me dire par là ? "T'étais jolie mais c'est passé" C'est comme ça qu'j'l'ai interprété. La prochaine pluie qui va tomber, Va peut-être me revigorer. Mais tout n'est que nuage d'orage, L'eau est retenue par un barrage. J'dois tout garder sans ne rien rendre, C'est la seule décision à prendre. Au fond je sens que j'vais craquer, Me retourner et riposter. La tempête menace d'éclater, Mais les autres n'ont rien remarqué. Ils ne regardent pas autour d'eux, Ils préféré se cacher les yeux. Mais même séchée j'ai des épines, Maquillées par ma mauvaise mine. Quand l'eau enfin m'arrosera, La rose que je suis les piquera.
2021-07-31 19:03:46
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lys
C'est magnifique et... Indirectement ça me touche tellement. Je suis moi aussi une rose... :<❤️
Відповісти
2021-08-07 18:42:21
1
Perdix
@lys merci ! Courage aux roses 💪 ❤️
Відповісти
2021-08-08 08:58:59
Подобається
ioio
C'est magnifique ! ✨❤️
Відповісти
2021-08-16 09:56:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3633
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12861