L'Amour et la Mort
L'amour rempli le cœur, La mort y laisse un vide. Cette douce chaleur Devient froide et acide. Ça détruit le corps, Ça détruit la tête, Tu deviens le mort, Le monde s'arrête. Comme une pause dans la vie, Servant à en marquer la fin, Douloureuse phase de déni, Ponctuée de rage et de chagrin. Réfugié dans des souvenirs. Ne pouvoir penser à l'avenir. On ne peut ramener un défunt, Mais on pleure toujours, pleure en vain.
2022-11-03 19:58:41
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Un de mes préférés Ce poème est juste magnifique Merci pour ce moment
Відповісти
2022-11-11 21:04:02
1
Perdix
@KAYSEE encore merci :) T'imagine pas comment ça me fait plaisir 😊
Відповісти
2022-11-11 21:16:34
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13273
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2372