Ce jour où j'ai disparu
Perdix
Ce jour là où j'ai disparu, Ce moment qui ne m'appartient plus. Nul ne s'en souvient, Nul ne l'a vécu. Pourquoi personne n'a voulu, Retrouver cette vie perdue Nul n'en sait donc rien, Nul n'a jamais su. Et si on ne s'est aperçu, De ce jour où j'ai disparu. C'est car nul ne le veut bien Nul ne veut la vue.
2021-08-07 15:15:15
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
lys
J'aime beaucoup
Відповісти
2021-08-07 18:41:07
1
ioio
C'est le seul datant du 07.08 ;-;
Відповісти
2021-08-16 09:54:39
Подобається
ioio
Sinon, j'aime beaucoup <3
Відповісти
2021-08-16 09:55:12
Подобається
Інші вірші поета
Addiction Lassé des gens L'Amour et la Mort Rêve éphémère
Інші поети
Lady K
@lady_k
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4957