Коли я помру
Настане день і я помру І можливо це станеться вже завтра! Можливо я останній раз скажу пака. Можливо завтра не відкрию очі я! Не прийду до школи й не скажу тобі привіт! Можливо останній раз подивлюся в твої очі. Й скажу -А що потрібно було зробить? Я багато міг ще написати,але хто це буде все читати? Я! Хто я? Чи знаєш ти! Що твориться в мене в голові! Ні? Тому пака! Я йду туди де буде добре! Де не буде болі і образ! Де я зможу краще жити! Де не буде гніту і думок як далі жить! Усе! Закрию очі... І полечу далеко в далечінь... Тепер усе гаразд! Нема проблеми яку звати Паша...
2018-10-25 20:00:38
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
White_Fox_
То добре, ато я думала що ще один такий як я знайшовся)
Відповісти
2018-10-25 20:08:27
Подобається
Сніданок з Едемом
Коми, тире, лапки "храмають", але вірш нічогенький). Хочеш можу допомогти з розділовими знаками в О.П.
Відповісти
2018-10-26 18:24:53
Подобається
Pavlik Panko
@Сніданок з Едемом коли я пишу вірші на ці деталі просто не звертаю уваги ,а потім пізніше вже згадую про них
Відповісти
2018-10-26 19:14:06
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2021
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5486