Щоб
Щоб написати вірша, треба знатися з римою, Щоб написати листа, треба знатися з буквою, Щоб сказати слова, треба знатися з мовою, Щоб вигадувать щось, треба знатися з думою. А мені що робити? Я знаю лиш силу залежності Від інтернету, рідких і сипких речовин, соцмереж, порно, смерті розумових клітин І все це до безмежності І в цьому всьому людству доводиться гнити "Важко жити, тяжко вмерти",– Хтось сказав, а інші вкрали, Єдину частину слави забрали; Тільки таку філософію сповідують смерди. Людина – розвиток потенціалу Кожен день маєш вчитись, Щоб не стояти на місці Й стогнувати в колисці, А думками сочитись Замість того, щоб ховатись під ковдру задбалу...
2023-06-25 21:16:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4318
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11463