Ну чому?
Ви пишите знову якусь маячню!!! Хотів би я тут загнуть матючню, Але ніхто не оцінить, І вірш усі цей знецінять. Будуть казати:"Дебіл написав, Що крім "поєбота" і "хуй" більше й слова не знав". А я не такий, хіба ж вам не знати, Як легко душу поета у пастку загнати? Або ж ви спеціально сказали страждати, Аби віру в останніх синів відібрати... І от знову нічого: Якась срань про любов і про нього, Єдиного в світі, Заради якого хотілось ще жити... Але де цей ваш крик, Що ламав серце повіям, А королям відкривав материк? Де ця форма і свіжість, Що кричать вслід подіям, Передаючи їх трагічність? Ви продали це все, наче хвойду на трасі, Щоби знову сказать:"Я п'ю чай на терасі",– Не мені буть суддею, та я вирок скажу, За убивство її на сьоме коло вкажу...
2023-06-28 20:37:46
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9685
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1803