Ну чому?
Син Шлюхи
Ви пишите знову якусь маячню!!! Хотів би я тут загнуть матючню, Але ніхто не оцінить, І вірш усі цей знецінять. Будуть казати:"Дебіл написав, Що крім "поєбота" і "хуй" більше й слова не знав". А я не такий, хіба ж вам не знати, Як легко душу поета у пастку загнати? Або ж ви спеціально сказали страждати, Аби віру в останніх синів відібрати... І от знову нічого: Якась срань про любов і про нього, Єдиного в світі, Заради якого хотілось ще жити... Але де цей ваш крик, Що ламав серце повіям, А королям відкривав материк? Де ця форма і свіжість, Що кричать вслід подіям, Передаючи їх трагічність? Ви продали це все, наче хвойду на трасі, Щоби знову сказать:"Я п'ю чай на терасі",– Не мені буть суддею, та я вирок скажу, За убивство її на сьоме коло вкажу...
2023-06-28 20:37:46
4
0
Інші вірші поета
Один рядок... Суспільство бі лайк: Людина Для тебе
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4091