Not Yours
Palak Verma
You want me but you do not know I'm not made of soil, I'm not gold There are truths untold by you You seem quite okay with how we grow You startle me when you do not show Oh, I've loved you enough for the both of us Now it's my time to love myself more You created kingdoms for me and then left me burning in its wall You know me but you do not know I'm not made of soil, I'm not your gold... I'm not yours to keep, not yours to treasure I'm a winged wild bird that cannot be stopped You try to hold me back but baby, I'm free... I'm not yours to keep, I'm not your gold...
2019-06-30 14:59:30
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Palak Verma
thank you... but for what? 😄
Відповісти
2019-06-30 15:01:54
Подобається
Palak Verma
yes that's right. It's my 100th poem in reality too...
Відповісти
2019-06-30 15:05:07
Подобається
Palak Verma
hahaha... Thank you!! 😍
Відповісти
2019-06-30 15:18:32
Подобається
Інші вірші поета
A letter to my mom Cripple Love Twinkle-Twinkle Love's Art
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
lorestla
@lorestla
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3833
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383