Омріяний сон
Opinions Discuss
Я хочу полинути в світ чарівний, Побачити сон свій незвичний, новий. Зустріти дракона, і з ним у долини, Поринути в гори й оті полонини. Відвідати замок, що в ньому король Жде власного сина - вершителя доль. Дістатися піку найвищих там гір, Але просинаюсь і бачу цей твір. Щодня я чекаю на дивний цей сон, Щоб знову плинути з ним в унісон. І серце раз в раз починає шаліти, Від тих почуттів, що будуть горіти.
2022-12-13 13:52:07
8
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Юлія Богута
Любиш свої сни? А я чомусь не люблю. Не те щоб кошмари сняться (хоча і таке буває часто), просто часто вони про щось говорять і повторюються. Не хочеться бачити цього. #чв
Відповісти
2022-12-16 17:50:52
1
Nadine Tikhonovitch
Думаю, усі ми надто сильно втомилися від цієї реальності, що навіть готові з драконами зустрітися. Але дракони краще за ворожі ракети. Сама чекаю не сни, щоби відключитися від реального світу, хоч і сни найчастіше не дуже... Але все краще. #чв
Відповісти
2022-12-16 18:05:59
Подобається
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
О, у мене був дуже старий вірш, де я оспівував романтичний образ дитячого сну, з королями й лицарями, з ангелами й демонами, з гоблінами там усілякими) Щиро дякую за ностальгію, вірш класний) #читаємо_вірші
Відповісти
2022-12-16 20:36:42
Подобається
Інші вірші поета
Мандрівка думок
Інші поети
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Muzalevski
@Muzalevski
Mene.net
@Yana_Buchak
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432