Мандрівка думок
Opinions Discuss
Думок комашня, та не знаю, що саме Вони побудують сьогодні вві сні: Можливо, замком величним постануть, Можливо, просто зникнуть в пітьмі, Можливо, думки побувати захочуть В чудесних казках у моїй голові. А може, по світу вони прогуркочуть, І стануть думки ці, як музи в мені.
2022-12-12 18:52:30
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Юлія Богута
Чудовий ритм, як я вже казала раніше. Думаю, думки завжди такі. Я часто не можу заснути через них, поки не випишу. Такий собі антистрес. #чв
Відповісти
2022-12-13 19:28:27
1
Opinions Discuss
@Юлія Богута Дякую) Буває теж таке трапляється
Відповісти
2022-12-13 19:29:52
Подобається
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Дуже класний і приємний вірш. Рівний ритм, прості та невимушені, але точні метафори, невеликий обсяг - я такі вірші люблю. Ну і погоджуюся з Юлею, що думки - штуки цікаві та часто мучають тебе) Але у випадку з моїми подорож - це прямо ідеальний опис😂👍 #читаємо_вірші
Відповісти
2022-12-13 19:43:34
Подобається
Інші вірші поета
Омріяний сон
Інші поети
Роберт Муншфэ
@Robert_Munschfer
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8307
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3958