ПТАХ..
Мій ПТАХ повільно злітає у небо, Летить та сам не знає куди. У нього просто божевільна потреба: Від усіх подалі втекти. У мого птаха є невеличка МРІЯ, Щоб про нього забули усі. Він уже втратив свої надії, Й такі ніжні, маленькі "ПІСНІ".
2021-10-24 18:50:40
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ольга Шкатула-Дрозд
@Роман Тихий схожий стан до того, який описаний у вірші, був у мене в кінці літа. Зараз все набагато краще) а взагалі, вірш був написаний для інтерактиву, який я вчора проводила на своїй сторінці в інстаграм😀
Відповісти
2021-10-24 19:12:08
Подобається
Роман Тихий
@Ольга Шкатула-Дрозд Радий, що у Птаха вже все набагато краще. Побажаю Вам нових надій і пісень.
Відповісти
2021-10-24 19:45:18
1
Ольга Шкатула-Дрозд
@Роман Тихий щиро дякую ❤️
Відповісти
2021-10-24 19:46:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2785
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16763