Іноді й троянди пахнуть гидко
Олеся Нюл
Іноді й троянди пахнуть гидко. Пам'ятаєш? Ті, що ти подарував. Так, я жінка! Мені краще видко. О, як мною ти тоді ізгордував. Ті цілунки були істинно нещирі. Зараз осягнула цеє дно. Ті троянди, колись п'янковинні, Затушили полум'я-вино. Наш Кагор вже випитий додна І дурман байдужість твоя одняла. Що ж? Мені лишивсь букет троянд Такий гидкий! Як викинути?! Як?!
2018-05-01 19:11:50
5
0
Інші вірші поета
Сіру палітру зробив мені демон Нічні пориви Зухвала сукня кольору бордо Лабіринт
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Maria
@maybe_baby
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1204
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
853