Лабіринт
Я в лабіринт потрапив, народившись. Чи, може, я завжди у ньому був? Не знаю. Все ж отут у люди вийшов. Отут скридалі долі я свої почав. Ось цей провулок - лабіринт думок, Котрий петлює і зигзаковіє. А ця галузка коридорів-покручок Людьми всіляких серцевин рясніє. Є лабіринти почуттів людських. Їх світла тьма і темна світовінь... Тут інтер'єром, крім рослин в'язких, є і бажання, й пристрасть, і порив... Є й інші диво-лабіринти! Комусь знайомі, любі, А комусь і навпаки... І вибратись не можна, й вийти, Бо ти у лабіринті! Ти ним мусиш йти...
2018-05-01 11:12:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3757
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4835