Лабіринт
Я в лабіринт потрапив, народившись. Чи, може, я завжди у ньому був? Не знаю. Все ж отут у люди вийшов. Отут скридалі долі я свої почав. Ось цей провулок - лабіринт думок, Котрий петлює і зигзаковіє. А ця галузка коридорів-покручок Людьми всіляких серцевин рясніє. Є лабіринти почуттів людських. Їх світла тьма і темна світовінь... Тут інтер'єром, крім рослин в'язких, є і бажання, й пристрасть, і порив... Є й інші диво-лабіринти! Комусь знайомі, любі, А комусь і навпаки... І вибратись не можна, й вийти, Бо ти у лабіринті! Ти ним мусиш йти...
2018-05-01 11:12:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5173
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2388