Вітаю всіх, хто чекав, з поверненням нашої улюбленої платформи🥳 За цей час відбулося чимало подій, й з них мало приємних😱😔 Але ми намагалися якось жити, і тепер робити це буде значно приємніше🤗

Всем привет! Меня зовут Лена) В ответ на запрос @johan_shtraine пишу этот блог о своем творчестве. Можно было, конечно, не выпендриваться и ответить в комментарии, но я ведь писатель, поэтому текста будет много. Начну с того, что пишу я с двенадцати лет, но и подумать до определенного момента не могла, что напишу "цельную книгу" и покажу ее кому-нибудь. После того, как когда-то (лет 19 мне было) показала свой опус подруге (не весть какой критик, но ее мнение мне было важно) и получила разгромный отзыв, желание изменить мир пером отвалилось. К тому же жизнь у меня была довольно бурная, так что на творчество просто не оставалось времени. Но каждый раз, когда бури утихали, я возвращалась к недоделкам. Первая книга, которую я закончила была "Реальная сказка". Это псевдо-реальная история о любви для подростков. И как-будто написана подростком. Она лежала "в столе" почти пять лет. Потом как-то раз судьба привела в интернет сообщество, в котором я состояла, интересную девушку. Она провела марафон по книге "Путь художника". Тогда же я нашла SurgeBook. Тогда же я начала публиковать свои черновики. Свет увидел "Реальную сказку", а также "Историю нимфы" и "Мастера крыла". И понеслось. Я постоянно искала, и продолжаю искать, себя. Если зайти ко мне на страницу, то ясно видно, что книги мои разных жанров, разных размеров, написаны разным стилем. Мне нравится экспериментировать. Со временем я осмелела и захотела большего, чем сердечки и отзывы. Мне захотелось иметь материальный отклик от читателей. И так как SB такой возможности не дает, стала искать. Нашла Литнет. Начала участвовать в конкурсах. И вправду читатели стали платить за мои книги "благодарочки", хоть коммерческим автором там я не стала по сей день. В какой-то момент я решила, что буду писать книги на украинском языке. Чому? Бо це мова моєї рідної країни, яку я дуже люблю. Мені шкода, що мова є причиною конфліктів серед людей, і я хочу, щоб вона розповсюджувалася природно. І, як не дивно, це не відлякало від мене читачів. Кілька з них навіть вчили українську, щоб читати мої книжки. Я підказувала переклад незрозумілих слів (це було кумедно). Потім одного чудового дня мені написала менеджерка з міжнародної платформи Stary та запропонувала стати їхнім комерційним автором. Спершу я опублікувала там книжки, які вже були представлені на інших платформах, підписала на них контракти й, переконавшись у їхній ефективності та чесності, стала публікуватися ексклюзивно. Щоправда поки що більшу частину доходу я отримую саме від платформи, а не читачів, бо українська мова представлена там не достатньо. Але я вірю, що невдовзі україномовних читачів стане більше, або ті, хто до того читав російською, зацікавляться, як на інших платформах... Мораль історії яка? (Без моралі я в принципі не пишу, в кожній моїй історії є підтекст))) - Ніколи не рано чи не пізно почати, все у тебе в голові - Не можна написати одну книгу й стати великою (им) - Хто шукає, той знайде - Ніколи не зупиняйся, шукай нові вершини Як і обіцяла, тексту багато. Сподіваюся на питання відповіла повною мірою. Якщо ще щось зацікавить, питай))

Я нарешті зробила це! 😆💃🏻😆 Публікацію другої книги VGAME розпочато!👩🏻‍💻 https://www.surgebook.com/OlenaD/book/vgame-novi-bogi-soranosekay Запрошую фанів та критиків почитати ознайомчий фрагмент 😘