Втрата
Olena Domova
Відкривши очі я побачив, Що сонце зникло з цього світу. І той, хто щось для тебе значив, Вже не відчує запах квітів. Він вже пішов у забуття, А ти лишилась тут страждати. Він не хотів втрачать життя, Та хто ж на світі може знати... Чи знає сонце, знає світ Де знайдеш ти свою могилу? Напевне хочеш ти знайти, Але не дасть Бог тобі згинуть...
2018-06-12 19:51:59
17
0
Інші категорії
Гумористичні Сумні вірші Ода Любовні Радісні вірші Поеми
Інші поети
Keiana Smith
@crazyreader99
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3379
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4897