Вечір

Михаил Петровский

Вечір. Приходив вечір як завжди. Але не так як то раніше. Торкався тихо голови. А вітер коси гладив ніжно. На горизонті дві зорі . Одна моя ,а тая друга. То частка рідної душі. Моя коханна і подруга. І крізь десятки кілометрів. Я відчуваю всім єством. Їїгаряче добре серце. Що марить мною перед сном. Так важко бути у розлуці. Так важко, важко до нестями. Коли безсоння очі мучить. Душа ж лягає між рядками. У темряві німої ночі. Стою схилившись край воріт. Наче вишневий той листочок. Що полетів бездумно в світ...

2020-01-05 13:36:55

Інші вірші поета

Голуб . Я кресалои... Едем. Небокрай

Інші поети

JYA

@JYAY

Eva Bush

@Eva_Bush_

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9017

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1277