صراعات النفس
ستفشل... و لكني سأنهض مجددا لن ايأس... أخبرك انك ستفشل... سأنهض مجددا لن تكتم صرخاتي.. ستفشل و ستسقط لا أحد سيقف بصفك... لا سأقاوم حتى و إن كنت بمفردي انا لست ضعيف و سأقاوم... لن تستطيع سيلقوا عليك بكلماتهم كالسهام... سأستخدم قوتي لأبني درع لي لن استسلم... مقاومتك لن تجدي ستفشل و ستسقط ستستسلم بالأخير... لن يحدث لن تفوزوا بالصراع معي سأتغلب عليكم جميعا... أخبرك انك ستفشل ألا تسمعني؟؟ توقف عن المقاومة ستفشل... لا لن أفشل تكرارك لها لن يجعلني اؤمن بها... أخاف عليك من السقوط لذا توقف عن المحاولة توقف عن الصراع و أستسلم هذا خير لك.... لا ان استمع لك انت في صفهم لست معي لن ايأس و سأقاوم حتى انت سأقاومك ... لن استطيع رؤيتك منكسر سيخذلوك لن يقف أحد في صفك أفق لنفسك و استسلم.... لن يحدث حتى و إن خذلوني سأتعلم ان لا أثق بأحد مجددا و لكن لن استسلم انت من عليك بالإستسلام انا أقوى منك و سأتغلب عليك انت أيضا كما سأتغلب عليهم.. و لكن أنا معك و بصفك لا أريدك أن تحزن لا أريدك أن تنظر في مرآتك و ترى دموع انخذالك لا اريد رؤية ضعفك استسلم و لا تجعلني اجبرك على ذلك لن استطيع رؤيتك منكسر.. لا لا استطيع لا أستطيع الإستسلام و لن أفعلها.. يا احمق لا أحد سيقف بصفك يا احمق استسلم.... لن أفعلها سأصمد للنهاية كفى..
2020-07-28 23:38:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395