Прощайте

Ніколета Пожога

Чути як дзвенят дзвінки, Для когось він звонить в черговий раз А для нас в нажаль в останній.... Ще трішки і після світанку ми розлучимося, Не тільки на літо, на канікули, А вже назавжди... Подивись Кульки літають верх, Це наші мрії, які можливо збудуться колись. І хочу вам подякувати за все Але скажу лише одне Дякую за те що були ви всі поряд. А школі скажу дякую за друзів, За перше кохання (а саме кохання), яке допомогло мені знайти талант, За знання, За приємні спогади, І не тільки.... Завтра в нас випускний, Момент єдиний, радісний, Нехай після нього збудуться у кожного свої мрії і мети. Нехай кожний з нас своє місце в цьому світі знайде. Будьте щасливі! Хоч випускний буде завтра хай буде тут

2021-06-24 14:05:42

Інші вірші поета

Класному керівнику Тот не этот Может хватит Батьки

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

I_am_not_star

@I_am_not_star

kamilionus_

@kamilionus_

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5633

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3940