Прощайте
Ніколета Пожога
Чути як дзвенят дзвінки, Для когось він звонить в черговий раз А для нас в нажаль в останній.... Ще трішки і після світанку ми розлучимося, Не тільки на літо, на канікули, А вже назавжди... Подивись Кульки літають верх, Це наші мрії, які можливо збудуться колись. І хочу вам подякувати за все Але скажу лише одне Дякую за те що були ви всі поряд. А школі скажу дякую за друзів, За перше кохання (а саме кохання), яке допомогло мені знайти талант, За знання, За приємні спогади, І не тільки.... Завтра в нас випускний, Момент єдиний, радісний, Нехай після нього збудуться у кожного свої мрії і мети. Нехай кожний з нас своє місце в цьому світі знайде. Будьте щасливі! Хоч випускний буде завтра хай буде тут
2021-06-24 14:05:42
4
0
Інші вірші поета
Класному керівнику Может хватит Тот не этот Батьки
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2243
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5259