Убити темряву
Біль з навушників пульсує до самого серця, Розносить печаль по венам , Злітає кожне слово, б'ється струмом І за секунду помирає. Живе печаль, ростуть її посіви І проростає глибоко коріння В душі давно вже не жило кохання. І ти у вільному падінні. Через панічні атаки і тривогу Не можеш знайти друзів, Не можеш знайти свою дорогу Для тебе кожна як екскурсія. А може це буде першою помилкою з тисячі, І першою поганою звичкою, Якщо перегорять всі лампочки, Убити темряву можливо й запальничкою .
2019-02-25 10:58:59
8
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4841
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12366