...

Nika_Antonni

А в когось красномовні метафори, Оксиморони, інверсії , порівняння. А я все складаю свої безглузді вірші, А я все пишу про безмежне кохання. А букет думок в голові зав'яне, І ти думаєш :"яка в цьому рація?" А для когось і день не настане. Все життя як художня градація. Від частини до цілого, чи великого . Ми залишимось пилом космосу, Ми залишимося безликими, І залишимося без голосу. Я б хотіла знайти якийсь вихід, Щоб зпинити цю деградацію. А ми стали лиш тінями світу, І залежні від оцінок й овацій. Ми залежні від грошей до чортиків, В кожного своя потреба. Хтось залежним став від наркотиків, А я залежна, лише від тебе. Ми ж поети, хіба чимось гірші ? Хіба тим, що з одною темою , "Не для кого" пишемо вірші З невідомою світу проблемою.

2019-04-01 13:48:38

9

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11837

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8723