Навчи
Nika_Antonni
Мамо, навчи ходити ногами втомленими І на стелі зірки малювати пальцями... Навчи мене бути просто не хворою Чи хоча б просто бути, а не здаватися. Навчи бачити світло, в темряві сховане. Навчи малювати відтінки заходу. Навчи віднайти почуття поховані, І відчути долоню твою лагідну. Навчи навколо іноді оглядатися, Не ховати мрії під маску сумніву. Бо я хочу жити, а не просто здаватися Хочу бути людиною, а не структурою.
2020-08-22 20:15:24
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nika_Antonni
Вам теж дякую за відгук) Мені приємно)
Відповісти
2020-11-02 22:00:14
Подобається
Nika_Antonni
Ооо це дуже приємно)) Ще раз дякую)
Відповісти
2020-11-02 22:07:13
Подобається
Інші вірші поета
Далеке кохання 1+1 ... Білий дим
Інші поети
Shina
@Sheena
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2863
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12453