Зрозумій ці слова...
Мої слова будуть банальні, Оригінальності нема ні краплі, Та вони із серця йдуть, з душі, Коханий мій, прочитай і зрозумій. Прості слова та важко їх сказати, Не можу я сміливості знайти, Щодня з тобою розмовляю, Та погляд я відразу відвертаю. Я знаю що ти не скажеш правду, Я знаю мої слова непотрібні тобі, Та вислухай мене, будь ласка, Я люблю тебе – і ці слова тільки тобі. Та не руйнуй моє серце, коханий, Краще зовсім не відповідай мені. Я боюсь цих слів, тому мовчи, Як раніше не звертай на мене уваги, Як раніше ненавидь мене. Я витримаю, а на серці рани З часом зникнуть і залишать лише шрами. Та просто знай – я вже давно люблю тебе…
2019-04-01 18:55:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2648
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2382