Вовчий шторм (Witcher 3)
Шлях пальцем проклади, між шрамів, ран суворих Щоб всупереч зіркам сплелись наші шляхи Відкриті рани, вилікуй їх знову Щоб долі візерунок ми разом сплели Із снів моїх тікаєш на світанку Солодкий запах агрусу й бузку Про локон чорний твій мріяти я буду зранку І очі фіалкові, які зронять сльозу По сліду вовка піду у заметілі І вперте твоє серце я наздожену Крізь гнів і смуток, що камнем затверділи Замерзлі на вітрах вуста я розпалю Не знаю я - чи ти моє призначення Чи в пристрасті були лише сліпі Якби не мовив останнє я бажання Чи покохала б ти мене тоді?
2018-09-01 12:14:56
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Дмитро Чернега
дякую, виправив, телефон хоче бути головним і пише, як йому довподоби.
Відповісти
2018-09-01 13:27:27
Подобається
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Юля
@illogical
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3250
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972