Вовчий шторм (Witcher 3)
Дмитро Чернега
Шлях пальцем проклади, між шрамів, ран суворих Щоб всупереч зіркам сплелись наші шляхи Відкриті рани, вилікуй їх знову Щоб долі візерунок ми разом сплели Із снів моїх тікаєш на світанку Солодкий запах агрусу й бузку Про локон чорний твій мріяти я буду зранку І очі фіалкові, які зронять сльозу По сліду вовка піду у заметілі І вперте твоє серце я наздожену Крізь гнів і смуток, що камнем затверділи Замерзлі на вітрах вуста я розпалю Не знаю я - чи ти моє призначення Чи в пристрасті були лише сліпі Якби не мовив останнє я бажання Чи покохала б ти мене тоді?
2018-09-01 12:14:56
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Дмитро Чернега
дякую, виправив, телефон хоче бути головним і пише, як йому довподоби.
Відповісти
2018-09-01 13:27:27
Подобається
Інші вірші поета
Два цвета Життя
Інші поети
Red Blue
@redAndblue
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1987
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4002