Вовчий шторм (Witcher 3)

Дмитро Чернега

Шлях пальцем проклади, між шрамів, ран суворих Щоб всупереч зіркам сплелись наші шляхи Відкриті рани, вилікуй їх знову Щоб долі візерунок ми разом сплели Із снів моїх тікаєш на світанку Солодкий запах агрусу й бузку Про локон чорний твій мріяти я буду зранку І очі фіалкові, які зронять сльозу По сліду вовка піду у заметілі І вперте твоє серце я наздожену Крізь гнів і смуток, що камнем затверділи Замерзлі на вітрах вуста я розпалю Не знаю я - чи ти моє призначення Чи в пристрасті були лише сліпі Якби не мовив останнє я бажання Чи покохала б ти мене тоді?

2018-09-01 12:14:56

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Дмитро Чернега

дякую, виправив, телефон хоче бути головним і пише, як йому довподоби.

Відповісти

2018-09-01 13:27:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

4197

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2608