Кохання чи божевілля?
Я відчуваю як ти дихаєш ,відчуваю як смієшся Обіймаю і цілую а ти лиш віддаляєшся Коли ти зі мною я розцвітаю немов дерево сакури . Постійно споглядаєш на мою красу і говориш , що ніколи не покинеш . Говориш я найкраща, загадкова ,мов промінчик для твоєї душі. Та лиш дізнаєшся про мене і покинеш Знову я зів'яну і потону в сльозах розпачу. А ти глузливо запитаєш:"Тобі боляче?" Я не хочу робити собі боляче Говорячи ні . Я знову не відчую цих почуттів до тебе . Я збожеволію  та не віддамся почуттям
2021-11-02 17:15:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9329
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3106