Мені ніколи не стати морем...
Мені ніколи не стати морем, Не поглинути з головою, Не кликати шторм за собою, Не бути вільною і живою. Мені ніколи не бути хвилями, Що б'ються об чийсь причал, Не змити нічию печаль, Не плисти між сотень начал. Мені ніколи не стати безкраєм, Не загубитися в глибинах дня, Не розчинитися у небокраї, Не танцювати серед вогня. Як хвилі б'ються об скелі, Мені не битись - марно й дарма Я розбита від краю до краю, Та не розчиняюсь між морями сама. Я не безмежна безодня, Я не дорога до мрій. Я лише капля самотня, Що згубилась серед подій.
10.03.2025
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12397
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1907