Нічна поезія
Ілля Мойсеєнко
Дивлюсь на отту довжелезну осичену Думками в повітря іду в далечінь Чому ж це на місці мені не сидится біжу куди можу А небо мовчить Лиш хвилі руйнують Грунти під ногами І зірок не видно там хмари стоять Куди нам подітись куди нам тікати І як нам в руках себе утримать
2022-11-25 05:53:58
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Дивовижно) Я буває так задумуюся про щось, що потім місця собі не знаходжу і декілька днів оговтуюся в сльозах, або без них
Відповісти
2022-12-03 21:13:52
Подобається
Інші вірші поета
Марні сподівання Коли ж моє життя розквітне? Антураж
Інші поети
Black flower
@_Black_flower
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2026
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2369