Малюю
На тихім небі закотилось сонце, А я сиджу і сльози на папері, То я малюю зорі й місяць у віконці, І хтось тихесенько постукує у двері. Непевно, відчиню, бо може, то - кохання, Шукав його вночі, і вдень, і зрання, Знайшов лиш сум й гарячі муки, А був готовий впасти в ніжні руки. Невже моя любов де-інде стукає у двері? А я не чую, навіть і не знаю. Сиджу, малюю зорі, і чекаю, Чекаю, що ще встигне до вечері.
2019-06-09 19:48:43
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3681
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2478