Мир вовсе никакой

Molaa Nori

Одни твердят - жизнь наказание, Другие же,что это дар Первые не выносят то страдание, Вторые же, берут удар. Это заводит в заблуждение, На самом деле мир каков? Всё не приходит мне прозрение, Блуждаю среди двух миров. На ум приходят мне иные мысли, Наш мир то вовсе никакой Среди параллельности зависли, Где каждый слелал выбор свой.

2020-05-14 21:17:44

Інші вірші поета

Забуду Поймут те,кто не выносит историю... Счастлива,что не одинока Что такое жизнь?

Інші поети

ArDen

@ArDen

Sp Sp

@sp123

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3302

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5287