Когда меняют сердца. Медитация
Когда чувства спускаются в души, Высекая слова поджигают, За спиною горит равнодушье, Понимаешь, что стала другая, И идёшь ты сквозь чёрное пламя. Когда сердце меняют не даром, Но подарком великим священным, С каждым новым биеньем, ударом Новых слов просыпается племя, Ты несёшь их сквозь пламя и время. Когда двери скрипят, возвращая То, что в жизни любила когда-то, И счастливые тени из рая Тех прощают, кто вышел из ада, А раскаяньем стала расплата. Когда тело твоё облетело Лепестками листвы и исчезло, И свобода, и нет тебе дела И другим, что жива, что воскресла, И добру, и теплу нет предела. Я молчу. Как слова эти странны. Как во тьме мало радости света. Только раны судьбы неустанно, Да испуганный взгляд из кювета. Жизнь по капле, вдоль горя сюжета. Но когда поменяют вам сердце, Но когда посылают вам мысли, Блюдца глаз открывают ресницы, И крупицами чувства повисли, И кристаллами светлыми стали. Там, где двери скрипят возвращая, Там, где чувства слова поджигают, Там, где правда травою из рая, И страданья горят догорая. Там мы станем, кем стать мы мечтали. И любовь там нам нашу не прятать. А я буду таким как захочешь, И летать будем вместе мы рядом. Будут светлыми тёмные ночи, А огонь зажигать будем взглядом. Это станет и будет – так надо!
2023-07-31 15:25:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2268
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4518