Когда меняют сердца. Медитация
Когда чувства спускаются в души, Высекая слова поджигают, За спиною горит равнодушье, Понимаешь, что стала другая, И идёшь ты сквозь чёрное пламя. Когда сердце меняют не даром, Но подарком великим священным, С каждым новым биеньем, ударом Новых слов просыпается племя, Ты несёшь их сквозь пламя и время. Когда двери скрипят, возвращая То, что в жизни любила когда-то, И счастливые тени из рая Тех прощают, кто вышел из ада, А раскаяньем стала расплата. Когда тело твоё облетело Лепестками листвы и исчезло, И свобода, и нет тебе дела И другим, что жива, что воскресла, И добру, и теплу нет предела. Я молчу. Как слова эти странны. Как во тьме мало радости света. Только раны судьбы неустанно, Да испуганный взгляд из кювета. Жизнь по капле, вдоль горя сюжета. Но когда поменяют вам сердце, Но когда посылают вам мысли, Блюдца глаз открывают ресницы, И крупицами чувства повисли, И кристаллами светлыми стали. Там, где двери скрипят возвращая, Там, где чувства слова поджигают, Там, где правда травою из рая, И страданья горят догорая. Там мы станем, кем стать мы мечтали. И любовь там нам нашу не прятать. А я буду таким как захочешь, И летать будем вместе мы рядом. Будут светлыми тёмные ночи, А огонь зажигать будем взглядом. Это станет и будет – так надо!
31.07.2023
0
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1589
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8279