Когда меняют сердца. Медитация
Когда чувства спускаются в души, Высекая слова поджигают, За спиною горит равнодушье, Понимаешь, что стала другая, И идёшь ты сквозь чёрное пламя. Когда сердце меняют не даром, Но подарком великим священным, С каждым новым биеньем, ударом Новых слов просыпается племя, Ты несёшь их сквозь пламя и время. Когда двери скрипят, возвращая То, что в жизни любила когда-то, И счастливые тени из рая Тех прощают, кто вышел из ада, А раскаяньем стала расплата. Когда тело твоё облетело Лепестками листвы и исчезло, И свобода, и нет тебе дела И другим, что жива, что воскресла, И добру, и теплу нет предела. Я молчу. Как слова эти странны. Как во тьме мало радости света. Только раны судьбы неустанно, Да испуганный взгляд из кювета. Жизнь по капле, вдоль горя сюжета. Но когда поменяют вам сердце, Но когда посылают вам мысли, Блюдца глаз открывают ресницы, И крупицами чувства повисли, И кристаллами светлыми стали. Там, где двери скрипят возвращая, Там, где чувства слова поджигают, Там, где правда травою из рая, И страданья горят догорая. Там мы станем, кем стать мы мечтали. И любовь там нам нашу не прятать. А я буду таким как захочешь, И летать будем вместе мы рядом. Будут светлыми тёмные ночи, А огонь зажигать будем взглядом. Это станет и будет – так надо!
2023-07-31 15:25:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11730
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1795