У мене є пістолет
М'ятнохвіста
У мене є пістолет, а в ньому – один патрон, я за своє коротке життя багато натворив. Я грішник, і здавалось маю горіти в пеклі, але життя вже покарало мене. На моїх колінах ще теплий тіло, я в крові, але не його вбивця. Його очі, які так колись горіли впевненістю, більше не горять, у них лише біль. Він був готовий віддати своє життя за Україну, і віддав. Я ж був готовий віддати своє життя за нього... Його голос ще дзвенить в моїх вухах, як він витягував «е» коли говорив моє ім'я « Оле-е-сь». Напевно, я не сильний, як вважав. Тремтячими руками я направив дуло пістолета на свою голову. Одна лише секунда, і ми знову будемо разом...
2023-01-06 14:03:29
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Катерина Колесник
Як коротко і боляче( Так багато особистого, що чіпляє мене, як читача.
Відповісти
2023-02-07 08:43:46
1
Інші вірші поета
Скажи зіркам Я більше не людина Боюсь любити, но люблю Кров'ю
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10371
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13180