Давай поговоримо?
М'ятнохвіста
Давай поговоримо? Сидячи на даху, вдихаючи холодне зимове повітря. Ти не повіриш, але, я уявляв це сотні разів. Я бачив як світає, і як ще сонні люди ледь перебирають своїми ногами. Давай поговоримо у цій зимовій тиші? Нехай снігопад буде єдиним звуком, і ми нарешті довіримо свої душі одне одному. Давай поговоримо? Можливо, завтра нас більше не буде. Давай поговоримо? Можливо не тут, можливо, десь глибоко в домі, Під звуки настінного годинника, напружено рахуючи кожну хвилину. Просто скажи коли тобі набридне, скажи, коли закінчиться повітря, я дам тобі волю, я дам тобі щастя, якщо для цього мені потрібно померти.
2023-08-13 21:59:42
0
0
Інші вірші поета
Mlm Попіл Я більше не людина Будь-ласка
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Andrianirina Ramampy
@andrianirina_ramampy
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2438
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13396