Ангели
Mery
Чи можна ж вірити йому? Цьому ангелу «небесному» Який тонув у крові «своїй» Не вірячи болі твоїй Коли ж ти певен так в собі То вір, чому б і ні? Правда, жаліти будеш довго Не знаючи нічого про нього Чи знаєш ти, хто ангели такі? Вони ж то божі, добрі Хоча я більше демону повірю. І кров за них пролью я свою Вони ж то не прикинуться перед тобою Не строять “козні” за спиною Вони говорять так як є Душа - єдине що в тебе є. Для них це все, Для ангела нічого І від цього аж трясе Вони не заберуть тебе живого. І хто тут правий, хто тут ні Вирішуйте ви самі Але демони вони ж такі Зі своїми козирями в рукаві.
2021-07-24 23:27:39
4
0
Інші вірші поета
Think Життя Троянди чи фіалки? Смерть
Інші поети
Noor Jahan
@noon_the_force
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1923
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4151