Ти
Тиха ніч і місяць світить у дорозі, та й досі я чекаю тебе на порозі, коли почую шурхіт за дверима, уявлю хоч на мити, що ти знімаєш берці і зайдеш зі словами "Кохана я вже вдома" ще скільки лити сльози, а скільки їх пролито, та дякувати Богу що того не бачать наші діти, все звдвю питання Богу, нащо? нащо ми любили? бо внас життя зламали, а нас вдвох убили, хіба для того доля нас з'єднала, що б клятву Богові бути вірною до кінця життя, одна тобі давала. Ти був щитом, ти захищав мене, ти був стіною, тепер я щит, бо за твоє життя, віддам своє, і піду в пекло за тобою. І кожен ранок сльози, прокидаюсь, а тебе немає, душа моя з тобою поруч десь літає, а час летить, минають дні, минають ночі, весна пройшла, за неб літо, та хоч убий кожну секунду в моїх очах стоять твої прекрасні очі. Хоч сотні днів, ночей летить, як можу я забути, як ти кохав, як я тебе кохаю, цього життя не дасть ніколи нам забути. І серце, твоє серце відчуває бо знає що іншого шляху в нас двох немає.
2023-08-20 07:47:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2103
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5841