Вже надто пізно...
Вони кохали,немов діти Він дарував щодня їй квіти. Не знали,що таке страждання І враз скінчилося кохання. Вона кричала не пускай, Тримай міцніше мою руку, А він сказав лишень прощай, Твоя любов для мене мука. Вже з іншою на вівтарі, А бідолашна лежить в труні. Він зрозумів,нарешті все Та було пізно надто вже. Не стало вже її на світі, Не може більше він радіти. Покинув він свою дружину Пішов із нею в домовину І плачуть рідні,плачуть всі А їх несуть обох в труні. Нарешті будуть разом вдвох, Їх поєднав Всевишній Бог.
2018-09-25 08:47:23
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk зрозуміло
Відповісти
2018-09-25 11:48:15
1
Олександр Гусейнов
Гарно
Відповісти
2018-09-25 19:50:24
1
Mashka Zelenchuk
Відповісти
2018-09-25 19:51:17
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2780
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2533