Кохання-не гра.

Mashka Zelenchuk

Я кохання твого не розумію, А може ти і не кохаєш? Та ні я в це не повірю, Що ти зі мною тільки граєш. Прошу,як не кохаєш то іди, Я відпущу тебе,тримать не буду. Бо я не витримаю цієї гри, Якщо не підеш ти,то я піду. Не озирнуся я тобі у слід, І сльози за тобою проливать не буду. Я тільки тихо так скажу собі: "Я сильна,я це все забуду". От тільки досі я не розумію, Чому кохаю ти мені казав? Чому дарив мені надію? Чому ти з моїм серцем грав? Адже,кохання-це не гра. Кохання-найщиріше почуття, Якщо ти,милий,це не знав, То ти ніколи й не кохав.

2018-12-10 15:19:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Mashka Zelenchuk

@Сергій Оксентюк дякую😀😄

Відповісти

2018-12-10 19:33:22

Seven

Дуже класний вірш.

Відповісти

2018-12-10 19:46:44

Mashka Zelenchuk

@Seven дякую мені приємно😊❤

Відповісти

2018-12-10 19:55:19

Подобається

Інші вірші поета

Тишина... Втратила назавжди Забувайте все старе... Радісний день

Інші поети

Cristhell

@soleil

Chebihi_

@Chebihi_

bandagemaniac

@bandagemaniac

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16356

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2394