Подорож
Я поїду туди, Де ніхто не знайде. Де шукатимуть вічність, Де ніхто не прийде. Я поїду далеко, Може, навіть за край. Я для себе відкрию Свій загублений рай. Я поїду і піду. Піду в світ цей широкий. Запрацююсь, забудусь... Погляд стане жорстокий. Я поїду до сонця, До небес, де моря Неупинно штормують Мого корабля. Я поїду туди, Де ніхто не знайде. Моє тіло холодне Будь-хто пройде.
2019-12-06 00:40:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5304
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13541