Хвилини...
Марта Вітовська
Можливо навіть на хвилини Відчути запах твій і нотки сподівань Ти врешті-решт як ті перлини Любуєш око моїх навіювань Ти врешті-решт приїдеш, я це знаю Коли ми так далеко, але є Ти моя віра, мої сподівання У довге і щасливе майбутнє І ось неначе поруч ти, я сильно обіймаю Але я вже сумую, сильно так Бо знаю, що приїхав не надовго І може завтра я вже скажу "Прощавай!" Але ця мить! Хвилини ці з тобою Вони зі мною назавжди! І коли їдеш, знай що на частини Розпалась серце й боляче мені І та біль мене не відпускає Зі мною поруч зранку і вночі Лише коли в обіймах я тебе стискаю Та біль минає, хоч на хвилини...
2023-07-26 18:44:37
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марта Вітовська
@Н Ф Дякую 💗
Відповісти
2023-07-26 18:47:05
1
Н Ф
Спасибі Вам за створення романтичної атмосфери 🙃
Відповісти
2023-07-26 18:48:22
1
Марта Вітовська
@Н Ф 🥺💘
Відповісти
2023-07-26 18:49:02
1
Інші вірші поета
Ненавиджу... Ти живий- і мені цього досить Кохання... Я слабка.... Або особлива
Інші поети
11:11
@light_blue
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4834