Неловка зустріч
Був ранок суботи. Я як завжди встала раніше, переодяглась і заварила собі каву (ранок без кави для мене-це не ранок) і вийшла до саду, там сіла на лавочку і почала мріяти. Люблю так робити, завжди можна подумати про щось важливе.
Але тишу порушив телефонний дзвінок і я дуже зраділа коли побачила, що то Сашка.
-Ну привіт, манюня)
-Привіт, давай не вичебенюйся, у мене ж ім'я є, чи ти забув?)
-Я знаю, що в тебе ім'я є) Що робиш?)
-Сиджу та п'ю каву, а що?)
-Та так, хотів зустрітись...
-Тоді у скільки зустрінемось і де?)
-Ого яка ти швидка!) Давай біла столика, що під горою...-мовчання і знову його голос.- десь у 4 години. Згодна, манюня?)
-Згодна, малий, згодна)
-Тоді до вечора?)
-До вечора)
* * * * * * * * * *
Ось вже і 4години...Як швидко летить час, аж страшно.
Я зібралась і вже вийшла із підїзду.
Пішла під гору. Йшовши думала про ранкову розмову, чому він захотів зустрітись? Може...Ні, ми просто друзі.
І от я вже під горою. Придевившись, помітила, що Сашка вже там...але там ще хтось є...хто?
Добре, треба йти до нього. Запросив таки!
Коли я підійшла по блище, я побачила, що білч нього сидить Аня. Я проти нічого не маю, але він міг і попередити. Але я різко зупенилась...Що вони роблять? Чосу вони цілуються?
Я була шокованна, навіщо він мене тоді запросив? Щоб я побачила, як моя краща подруга облизує мого...друга...я щось не впізнаю себе, ревнощі? Так треба заспокоїтись. І тому я вирішила піти прогулятись у інше місце, подалі від цього жаху...подалі від них...подалі від нього.
Але тишу порушив телефонний дзвінок і я дуже зраділа коли побачила, що то Сашка.
-Ну привіт, манюня)
-Привіт, давай не вичебенюйся, у мене ж ім'я є, чи ти забув?)
-Я знаю, що в тебе ім'я є) Що робиш?)
-Сиджу та п'ю каву, а що?)
-Та так, хотів зустрітись...
-Тоді у скільки зустрінемось і де?)
-Ого яка ти швидка!) Давай біла столика, що під горою...-мовчання і знову його голос.- десь у 4 години. Згодна, манюня?)
-Згодна, малий, згодна)
-Тоді до вечора?)
-До вечора)
* * * * * * * * * *
Ось вже і 4години...Як швидко летить час, аж страшно.
Я зібралась і вже вийшла із підїзду.
Пішла під гору. Йшовши думала про ранкову розмову, чому він захотів зустрітись? Може...Ні, ми просто друзі.
І от я вже під горою. Придевившись, помітила, що Сашка вже там...але там ще хтось є...хто?
Добре, треба йти до нього. Запросив таки!
Коли я підійшла по блище, я побачила, що білч нього сидить Аня. Я проти нічого не маю, але він міг і попередити. Але я різко зупенилась...Що вони роблять? Чосу вони цілуються?
Я була шокованна, навіщо він мене тоді запросив? Щоб я побачила, як моя краща подруга облизує мого...друга...я щось не впізнаю себе, ревнощі? Так треба заспокоїтись. І тому я вирішила піти прогулятись у інше місце, подалі від цього жаху...подалі від них...подалі від нього.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Неловка зустріч
Мене "Манюня" і "Малий" підкорили, чесно)))
Відповісти
2018-05-03 23:42:32
3